Психологічна допомога близьким військових

Сьогодні торкнемося дуже важливої і дуже складної теми - як самостійно справлятися з психологічною напругою дружинам та близьким військових.

‍

Члени сімей військовослужбовців, перебуваючи навіть далеко від бойових дій, відчувають стан стресу через переживання про долю близьких, що деструктивно впливає на психологічний стан особистості. Це часто призводить до розвитку нервозності, наростання конфліктності, зниження задоволеності сімейним життям.

У сучасних дослідженнях роль дружин розглядається як стабілізуюча психоемоційний стан військовослужбовця, що впливає на продуктивність його професійної діяльності, по суті, вони стають асоційованими членами військової служби, тому дуже важливим є проведення профілактики їх особистісних розладів.

Надзвичайні події під час війни впливають на кожного, проте спектр можливих реакцій та емоцій дуже широкий. Багато хто з жінок відчуває себе враженою, вибитою з колії або не розуміє, що відбувається. Може наростати страх чи тривога, дехто впадає у заціпеніння чи апатію. Деякі виявляють слабкі реакції, інші – важчі. Проте можливості пристосування (психологічні, фізіологічні, соціальні) до таких умів рано чи пізно вичерпуються, що сприяє зростанню посттравматичних стресових розладів (ПТСР). На те, як реагує людина, впливає безліч факторів, у тому числі:

- характер та тяжкість пережитої події; перенесені травмуючі події у минулому;

- наявність сторонньої підтримки у житті;

- фізичне здоров'я;

- наявність у жінки або в її батьківщині розладів психічного здоров'я (у тому числі у минулому);

- культурні корені та традиції;

- вік.

У кожної жінки є свої сили та можливості, які допомагають упоратися з життєвими проблемами. Водночас, як показує досвід, люди, які вважають, що їм надали хорошу соціальну підтримку, після кризи краще справляються з труднощами, ніж ті, хто вважає, що їм допомогли недостатньо. Тому так важливо надання коректної першої допомоги у надзвичайних ситуаціях.

Якщо не має можливості відвідувати групи підтримки (дружинам військових дуже важливо бачити себе в оточенні таких самих жінок, як і вони самі, які переживають таку саму ситуацію), необхідно самостійно турбуватися про своє психічне здоров'я.

Насамперед дружини військових повинні покладатися на себе, на свою здатність, на свою силу. Силу жінки, яку вона має (у пригоді буде техніка самодопомоги із застосуванням МАК "Тотемні тварини", яку ми раніше публікували). І дуже важливо зберігати той режим життя, до якого вони звикли – якщо вони займалися спортом – продовжувати займатися, читати, ходити на гуртки, займатися сім'єю, дітьми – все, як було до того. А також важливо, щоб жінка не залишалася на самоті.

У кризовій ситуації людина завжди знаходиться в стані психічного збудження. Це нормально. Поведінка такої людини не повинна лякати, дратувати або дивувати. Її стан, вчинки, емоції – це нормальна реакція на ненормальні обставини.

Для стабілізації свого психічного становища дружинам выйськових можна використовувати вправи, що вже опубліковані на нашій сторінці в Instagram та на сайті в блозі психолога:

• Лист до себе через 10 років

• Техніка рескриптинга

• Психологічна прогулянка (пошук свого місця)

• Ресурси тотемних тварин (техніка з МАК)

• Техніка “Дзвінок другові”‍

• Продуктивні психологічні установки під час війни

• Техніка “Пробудження тигру”

• Техніка граундінга при панічній атаці 

• Психологічна вправа: Хочу сказати

Ви знайдете посилання на ці техніки в хайлайтсах у розділі “Психологія”. 

‍

Також додаємо ще одну техніку під назвою “Коло підтримки”.

Визначення наявних ресурсів та пошук необхідної соціальної підтримки – це один з важливих кроків формування безпечного середовища для близьких військових.

Вправа “Коло підтримки” допомагає усвідомити наявні власні та зовнішні ресурси, закріпити навички визначення потреб та пошуку необхідної допомоги, відпрацювати спроможність шукати та отримувати підтримку. 

У центрі внутрішнього кола впишіть слово «Я». Згадайте, хто вас зараз підтримує? Назвіть цих людей і впишіть їхні імена в інших колах. Напишіть їх імена по відношенню до кола «Я» так, як ви відчуваєте підтримку саме від цих людей. Якесь ім’я буде ближче, якесь – подалі. 

Самостійно проаналізуйте результати вправи. Відслідкуйте, чи є у ваших колах підтримки фахівці нашого чи аналогічних гуманітарних проєктів? Якщо ні – поміркуйте над тим, наскільки ви здатні наразі отримувати допомогу від зовнішнього середовища та запишіть свої висновки у зошит.  

Далі розглянемо, як правильно спілкуватися з чоловіком, братом, сином, який бере участь у військових діях. Є кілька важливих принципів, які допоможуть упоратися у такій складній ситуації.

1. Слова підтримки

Кожен військовий повинен знати, що його люблять і пишаються ним. Це найголовніше. Повторюйте ці дві речі щоразу, і ця людина отримає надзвичайну підтримку. Вислухати чиюсь розповідь – це вже велика підтримка. Однак важливо не примушувати розповідати про пережите. 

2. Дайте простір

Ви повинні з розумінням ставитися до ситуацій, коли військовий не хоче говорити з вами. Не наполягайте, не тисніть, не маніпулюйте на почутті провини. Треба сказати, що підтримка буде поблизу, якщо він сам захоче поговорити, або запропонувати йому практичну допомогу, наприклад, їжу або склянку води.

3. Мрійте

Плануйте та мрійте разом. Обіцяйте, що зробите, коли він повернеться. Плануйте, як проводитимете час разом. Є чудова техніка самодопомоги "Лист до себе через 10 років" (ми її публікували раніше), яка допоможе бачити перспективу у найскладнішій ситуації.

4. Із розумінням сприймайте зміни

Якщо ви помітили зміни поведінки, агресію – не треба звинувачувати. Підтримайте його, скажіть, що ви бачите ці зміни у поведінці, але все одно любите його. 

У цьому пункті нагадаємо про клінічні симптоми при ПТСР:

- Немотивована пильність; - "Вибухова" реакція; - Притупленість емоцій; - Агресивність; - Порушення пам'яті та концентрації уваги; - Депресія; - Загальна тривожність; - Напади люті; - Зловживання наркотичними та лікарськими речовинами; - Непрохані спогади; - Галюцинаторні переживання; - Безсоння; Думки про самогубство; - «Вина того, хто вижив».

5. Нагадуйте, що на нього чекають

Будь-якому військовому на будь-якій лінії зараз страшно та складно. І ваше кожне повідомлення має бути нагадуванням, що десь є тихий острівець, де на нього чекають і куди він обов'язково повернеться.

6. Не сваріться

Не сваріться в жодному разі. Залишіть усе це згодом. Пам'ятайте, що зараз військовий потребує лише вашої підтримки.

7. Подбайте про себе

Дуже важко бути підтримкою, коли ти мало їси, погано спиш і жахливо почуваєшся. Ви маєте бути в ресурсі і вам теж потрібна підтримка. Говоріть про неї близьким людям, хай допоможуть вам. На нашій сторінці в Instagram та у блозі сайта є багато технік психологічної самодопомоги.

Матеріал підготувала

психолог БО БФ «PEACE FOR THE FUTURE»

Наталя Лукашук

e-mail: psy.bypeace@gmail.com

‍

‍