Культура благодійності: нова норма сьогодення

“Спочатку заплати собі та відправ донат на ЗСУ” - саме так звучатиме сучасна інтерпретація відомого принципу особистих фінансів сьогодні.

Від початку повномасштабної для усіх нас стало зрозуміло, що життя більше ніколи не буде таким, як раніше. Ще вчора, здавалося б, благодійність була особистою справою кожного, а сьогодні донати - це питання того, чи настане наше спільне завтра. Тисячі українців втратили роботу, свої збереження та навіть домівки через війну, проте не зупинялись у фінансовій підтримці армії та допомозі тим, хто опинився в ще скрутнішому положені.

Саме так, у повсякденне життя кожного українця увійшла культура благодійності.

Багато хто називає культуру благодійності звичкою допомагати, насправді ж культура формується набагато довше ніж звичайна звичка. Проте її вплив, як на особистість, так і на цілу націю неможливо порівняти із впливом однієї звички. Адже культура це те, що ти розвиваєш та виховуєш всередині себе та в суспільстві для того, щоб надалі вона розвивала нове суспільство та нових нас.

Тобто культура благодійності - це відповідальний вибір робити власний внесок у розв'язання суспільних проблем з метою подальшого розвитку безпечного та прогресивного середовища.

Безкорислива допомога своєму ближньому або будь-кому, хто її потребує, в усі часи являла собою фундамент доброти та людяності в усьому світі. Благодійність є однією з форм цієї безкорисливої допомоги й часто стає тим плечем підтримки, а іноді навіть «рятівним колом» та шансом на нове життя.

Під культурою благодійності ми маємо на увазі не тільки фінансову підтримку та донати; це - дещо значно більше. Вкладати у добрі справи не лише кошти, але й власний час, знання та залученість - це і є культура ментально здорової нації.

Навіть поширюючи інформацію про благодійність та розповідаючи своєму оточенню про те, що створити комфортний та безпечний світ навколо здатні тільки ми самі - вже є великим внеском у культуру благодійності.

‍

Тож хто насправді впливає на поширення культури благодійності?

‍

Волонтери? Благодійні фонди? Державні діячі чи власники великих бізнесів, що інвестують у благодійність?

А можливо це - кожен з нас? Пам'ятайте, що великі зміни навколо починаються всередині нас. Як механічний годинник зупиниться при поломці однієї лише невеликої деталі, так само - одна людина, що несе благодійну місію допомоги може надихнути сотні інших людей та змінити культуру однієї нації.

‍

У сучасному світі поняття благодійності все частіше асоціюється з великими бізнесами або окремими заможніми особистостями та спеціальними благодійними фондами. Надавана ними допомога безперечно безцінна і поважається у суспільстві, хоча серед їх імен багато тих, про кого ми можливо не дізнаємося ніколи.

‍

Але ж насправді благодійність це один маленький вчинок кожного з нас. Відправити символічну суму та пошерити пост про допомогу людині з важкою хворобою, прибрати сміття за собою чи кимось у парку, поступитись місцем в автобусі військовому…все це здається незначним та, начебто, не має великого впливу, але насправді саме цей мінімум формує нову культуру, а разом з тим і нове майбутнє.

‍

Благодійність та війна.

Ми живемо в такі часи, коли важко спиратись на досвід попередніх поколінь. Сьогодні ми пишемо кожен лист майбутньої історії власноруч, і звісно ж, не маємо уявлення, як робити це правильно.

Сучасна благодійність не тільки про те, як нести добро та створювати новий світ навколо нас. Сучасна благодійність сьогодні це - боротьба зі злом.

‍

Чи можна назвати допомогу ЗСУ благодійністю?

Дехто скаже, що фінансувати збройні сили це - фінансувати смерть; дехто - захищати себе та свою країну. У нашому випадку це не стільки благо, як необхідність у виживанні та боротьба за майбутнє наших дітей та нашої нації.

‍

Питання доволі важке та філософське, воно немає правильної чи неправильної відповіді та змушує задуматись, проте нехай кожен з нас вирішуватиме самостійно…Єдине в чому ми впевненні на 100% це те, що наші захисники потребують нашої підтримки, а ігнорування їх потреб сьогодні може коштувати нашого життя чи життя нашої родини завтра.

‍

Головне - не втрачати те людське всередині та пам'ятати, що за будь-яких умов, добро завжди перемагає зло.

‍